Сумує лютий, що кінчається зима
Її він так не хоче відпускати,
Весну спинити, силу треба мати
Втомився він боротись з обома.
Навіть синичок чути перегук
І дятел вже вистукує свій дріб,
Від сонечка став темним білий сніг
І ворон примостивсь собі на сук.
Бурульки плачуть - жарко їм стає
Струмочки сліз біжать під ноги всім,
Так радісно - весна вже настає!
Цим віршем вам про це я розповім.
Галина Грицина.
