Розбризкує небо сонце
Краплинами свіжих рос...
Пожухлий листок в долоньці -
Усе, що не відбулось..
Усе чого так хотілось,
Жадалось, в душі пекло
Сльозою роси скотилось,
Як, наче і не було...
Забулися літні грози,
Уже червоніє глід...
Змивають солоні роси
Із пам`яті свіжий слід!
Дерева багряно сонні,
Холодного вітру свист...
Тримаю листок в долоні-
Від літа прощальний лист!
Ця осінь друже не вічна,
Повернеться знов весна!
І в серці розбудить звично
Любові ніжні слова!
Розтопить холодну втому,
Розправить мрії крило.
замінить крапку на кому,
Підніме кохання зело.
Ця осінь...з сумними днями.
Як все в цьому світі мине.
І росяними стежками,
Вас літо наздожене!
Осінь - пора печалей, роздумів і прощань...Але все рухається вперед, і птім знову буде весна! 
