Чуттів пориви чулими крилами
Мене несли у пломінь чар твоїх,
Та щось не так, як в притчі з мотилями -
Я не обпік - я приморозив їх.
Як дерево священого Зевеса -
Дуб, більше всіх по милості його,
Від блискавок страждає -так, Інесса,
Ти студиш льодом жар єства мого.
