Бунтівні думки , грію
у пригоршнях.
І намотує дні час ,
посивілий.
Яблука налилися ,
доспіли.
Можеш грішити.
Відпусти наболіле.
Рвуть вітрила
до омріяного берега.
В підмогу вітри.
Окуляри ховають
справжні , чисті роси.
Зорі просипались
просом.
І все ті ж думки
ходять крізь сон босі...
