|
Рада
Хоч у старості, Володя,
Як людина поживи,
Помирати з клеймом „злодій“,
Тяжко після „булави“.
Ти ж цар-батюшка в Росії,
А живеш, як бандюган,
Близькі ж друзі, як повію,
Тебе здиблять на „банан“.
Оці покидьки-лайнята
За копійку продадуть,
Як тирана, супостата,
Проведуть в останню путь.
Ти же знаєш, як труїли
Попередників твоїх,
Всіх собак на них валили…
Та і ти несеш цей гріх.
Пригадають смерть Бориса
Чи кончину Собчака…
Хоч дияволу молися,
Бог все бачить звисока.
Як мізерний той мазурик,
Цупиш цінності чужі.
Тиснеш газ, як шизодурік,
На сліпому віражі…
Не питай у дружка ради,
Не воює його син…
Не стихає канонада,
Недостатньо домовин…
Заховай у піхва зброю,
Україні Крим верни
І Донбасу дай покою…
Застарий ти для війни.
Як ти, Вова, не борися,
Як журавка не порхай,
Всі натуги ці до біса
Бо й до тебе йде бабай.
Лік який до твого краю?
Я не знаю, не пророк,
Але світ весь відчуває,
Він тобі призначив строк.
Знаєш, як тебе згадають?
Як бандита у крові,
В Мавзолеї не сховають -
Ти ж корсар без голови…
Чим ти кращий Чікотила,
Збоченця-ґвалтівника?
По тобі вже плачуть вила
І не здригнеться рука.
Вова, що тобі потрібно?
Є дружина молода
І грошві кінця не видно…
Сумно з розумом біда…
Я бажаю тобі, Вова,
Щоб до тями все дійшло…
Заучи чотири слова:
Вова Хутін, ти ла-ло!
14 липня 2014 року
ID:
516649
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 10.08.2014 02:42:51
© дата внесення змiн: 10.08.2014 02:42:51
автор: Микола Паламарчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
