Бомбисти
Раніш воїни-бомбисти
Бомби кидали в царів,
А сьогодні терористи
Підривають трударів.
Той же цар, такі ж привички,
Така ж челядь, ті ж раби,
Холуям чіпляють лички,
Одіозним - страх журби.
Підтасовані дворяни,
Підлаштована стерна,
Задурманені івани…
Для віддушини - війна.
Засмоктало на Болотній
Тих, хто проти і хто за,
Бо керманич той же ротний
Та одна на всіх стезя.
Білі стрічки-патронташі
Майорять на лацканах…
А на Красній наці „Наші“ -
Йде на марші новий жах…
Письмаки складають оди,
Лестуни пишуть пісні…
Обездушені юроди –
Мертві гасла голосні.
Розгулялись тверді руки
По мозолистих плечах…
Розлітались чорні круки,
Сльози дзьобають в очах…
Колись воїни-бомбисти
Наступали на царя,
А сьогодні терористи,
Раб із царського двора.
