Сильний вітер хита дуба,
Дуже сильно завива.
А хлопчина жде дівчину,
Ту дівчину, що співа.
Та дівчина голос має,
Мудрість має, щей красу.
Покохав козак навіки
-Бідолашну сироту.
Соловейко вже щебече,
Вітер стих, дівча співа.
Ця дівчина - миловидна,
Щире серце і душа.
Та нажаль моя матуся,
Ненавидить сироту.
Яке ж їй до цього діло,
Що кохаю дівку цю.
-Мамо, мамо, моя люба,
Не втручайсь в моє життя.
Бо ця бідна сиротина
Буде жіночка моя.
Поберемося ми з нею,
Діточок наживемо.
А як прийде старість твоя,
То тебе доглянемо.
Це ж кохання, рветься серце,
Лине пісня до небес!
Я ж щасливий, моя нене,
Тож радій лише за нас.
То є воля твоя, мамо,
Можеш нас благословить.
То є право твоє, мамо,
Можеш нас ненавидить.
Дійсно! Гарна пісня вийшла!! 
