І добре, що ми просто ніхто,
Розведені наче струмом,
Шторми і зливи моря твого
Переливають у душу суму...
І добре, що просто ніким
Зістатися на вокзалі,
Самотній останній твій пілігрим
Чекає нових причалів...
І добре, що краще ніяк,
Ніж по холодних пабах,
Дешеві знайомства в такт
Колишнім забутим зрадам...
