Замирание сердца на вершине такта. Тихо плавится лёд - и горят контакты. Вгрызается в сердце озябшая строчка. Дрожит почему-то испуганно точка. Точка - это обрыв. Потому ей и страшно. - Что ты, глупая, это только начало! ...И срывает башню!..
ID: 4073 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 07.05.2005 15:32:21 © дата внесення змiн: 07.05.2005 15:32:21 автор: White Rose
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie