Понад селом протікає
Давня - предавня Оріль,
В сивий Дніпро упадає,
Луки, левади навкіль.
Є тут село величеньке,
Зветься Зіньківщина здавна,
Хоч не таке вже стареньке -
Але ж історія славна.
Є у народі розмова,
(Назву села доведи),
Був це чи житель Зінькова,
Чи то козак слободи?
Понад Оріллю гайочок,
Все там: і пляж, і пісок,
А вдалині там лісочок
Йде аж у далеч казок.
Вздовж по селу асфальтівка
Аж до райцентру веде,
Трохи від траси бруківка,
Що до Зіньківщини йде.
Обіч узвозу озера,
Білі живуть лебеді,
Горді своєю красою,
Рідкісні птахи оті.
Жителі - люді трудящі,
Що обробляють поля,
Роблять роботи найважчі,
Лиш би родила земля.
Сіють ячмінь і пшеницю,
Ферми з худобою є,
Люди ж вирощують птицю,
В них все домашнє, своє.
У молодих є потреба
Вдома корівку тримать
І випасать, коли треба,
Навіть молочне здавать.
А присадибні ділянки,
Вдома городи, сади,
Люди ж працюють ще зранку,
Газ є й підводи води.
Славна Зіньківщина, славна,
Праця людей прославля,
З діда і прадіда вправна,
В них і худоба, й земля.
Заклад культурний, освітній,
Благ всіх, навряд чи й назву,
Люди хороші, привітні
В тому селі, де живу.
ID:
350948
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 17.07.2012 12:57:20
© дата внесення змiн: 17.07.2012 12:57:20
автор: Анатолій Сулим
Вкажіть причину вашої скарги
|
