Розірвав я скатертину,
шиту білими нитками,
погубив любов не винну,
що шукав її роками.
Не холодним сірим смутком,
не сльозливою порою,
а останнім поцілунком,
як прощався перед боєм.
Як пішов у бій без віри,
мов шукаючи нещастя,
шлях до кулі кроком мірив,
до смертельного причастя.
Я згадав, віддавши тіло,
снігу білому з червоним:
цілувалась ти не вміло,
поцілунком не повторним...
