Як прощався перед боєм

Розірвав  я  скатертину,
шиту  білими  нитками,
погубив  любов  не  винну,
що  шукав  її  роками.
Не  холодним  сірим  смутком,
не  сльозливою  порою,
а  останнім  поцілунком,
як  прощався  перед  боєм.
Як  пішов  у  бій  без  віри,
мов  шукаючи  нещастя,
шлях  до  кулі  кроком  мірив,
до  смертельного  причастя.
Я  згадав,  віддавши  тіло,
снігу  білому  з  червоним:
 цілувалась  ти  не  вміло,
 поцілунком    не  повторним...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321088
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Межа реальності