І вона , і він – серед мертвих стін
В лоні темноти , в ложі пустоти
Відпусти тихий крик
Жити ж в полум’ї не звик
Безликий день втече
Сльоза не потече
З очей твоїх
Серед ночей пустих
Місто без імені , вулиць і люду
Хто ще не був там , той точно буде
Зкамянілі душі там замість тиші
Дерева грізні – совісті вищі
І він , і вона – суцільна стіна
Без вікон надії й потіха зневірі
Під серцем зігріта птаха без крил
Якій , як і тілу вже не знайти сил
У променях ритмів сердець
Розквітне надії вінець
Й як рана загоїться , залишивши шрам
Та тільки її я не віддам
