Доля митців довго не жити
Вмирати вставати
І знову творити.
Так як Тарас ніхто не творив,
Родився в не волі ,
В неволі прожив.
Бажав добра він людям всім
Муштра зламала здоров’я
з життя пішов в сорок сім.
Помер поет творець слова
( хотів довго прожити)
Мріяв хату збудувати
Сад вишневий посадити.
У поета вічна мрія
Правди слова засівати.
В серці жевріє надія,
Соловейком заспівати.
слово митця Остре, як бритва
може ударить булавою
слово його з тиранами битва,
За правду кличе до бою.
Слово Тараса безсмертне.
Міліонам запалює серця -
Народна любов до нього
Немає початку, немає кінця.
Могила височіє
Над дніпровські кручі
Колискову йому співає.
Славутич могучій.
