У дворі тече ріка.
Ні! Не Ворскла , й не Ока:
Це непотріб пре із люка,
Розливається багнюка .
З’їзд! Консиліум! Нараду!
Без вагань і маскараду!
Сперечались , гомоніли:
,, –Винен кріт! “, – постановили.
– З під землі дістати гада!
,,– Звісно так! “, – Кричить громада.
Враз забули про багнюку...
,, –Кріт, де ж кріт! Де ж він гадюка!”.