І знову падають каштани...
З душі я викинув печаль.
Вони загоять мої рани.
Від тебе Їду і не жаль.
У даль тікає електричка,
А стук коліс-секундомір.
Топтать кохання-згубна звичка.
Ти зрозумієш це, повір.
От тільки серце туга тисне,
Лік кілометрів-тятива,
Яка тугіша й скоро трісне,-
Кохання в серці ожива...
