Ці вірші знаходжу на пазликах долі.
Цей клекіт нестримний зі дзвону сльози.
Блукаю, блукаю в пекельному колі
І- цокіт по серцю, чумацькі вози.
І скрута, прокльони, чиєсь оніміння.
Самотності голос, ворожості знак
І ця несподівана казка осіння,
Яка чомусь лише тебе обмина.
Та знаю: зі мною Господь є і правда,
Чатує за рогом брехня-сатана .
За світло борюся і дуже я рада,
Що страху немає і я не одна.
