* * *
Коли яскраво сонце світить,
Коли чудова ясна днина,
Вітрець гілля додолу хилить,
А від тебе йде людина.
Повітря холодом пропахло.
На віях ніби сірий іній...
Тобою, начебто, запахло.
І тільки небо синє-синє...
Уже потроху йде сніжок,
Шарфа на губи натягну.
Ось тільки-тільки ти пішов?
Або не ти? Я не збагну.
Уже дванадцята минула.
Давно я не пишу пісні.
У мене є одна лиш дума,
Яку побачу уві сні.
Там де яскраво сонце світить,
Там де чудова ясна днина,
Вітрець гілля додолу хилить...
А від мене... Йде людина...
27.11.13.
