Чому так все спонтанно?
Ну поясни мені, чому?
Чому не все інакше?
Чому кохання забрело?
Напевно, то є щастя,
А може мука неземна?
Неначе, холод дує в скроні,
І морозно в душі моїй.
Чому це все, чому?
Ти поясни мені, чому?
Я відповідь не дочекаюсь,
І серце моє, аж тремтить.
Мовчання твоє добиває,
Чи не мовчання це тепер?
Якись нейтральний в нас є принцип,
Чи може страх у нас кипить?
А може страх у всьому є причина?
Хоча, який до біса страх?
Ми просто ходимо по колу,
І самі творимо проклятий біль.
Це все пройде, я так гадаю,
Ніщо не вічне на Землі,
Ні світ, ні зорі, не кохання,
Усе пройде якнайскоріш.
