Серед моїх нозологічних одиниць
Залишився лиш рецидив любові,
Ціною у століття горілиць
В безвиході, у бої, та без зброї…
Мені не жаль, що я родився жить,
Учуся забувати і страждати,
Усяка швидкість – часу тонка мить,
То ж не спішу просити і прощати…
Залишився у просторі один,
У релятиві подумок і ночі,
Серед морів відчуження причин
Існують береги мої пророчі…
