Тонкою скибочкою дині
крізь хмар легких нерівний стрій
по хвилях неба темно-синіх
плив світлий місяць молодий.
В ніч перетворювався вечір.
Улігся вітер спочивать.
Затихли клекоти лелечі,
скрізь розлилася благодать.
Із квітами садків вишневих
перекликалися зірки.
І, Ніч, казкова королева,
кормила віщі сни з руки.
Здавалося, земля волога
життям напитувала сни...
А нам всім снилась Перемога
серед квітучої весни.
гарно! 
