Немає ліпшого мені,
За тихий вечір серед гаю,
Коли виводять солов'ї
І ти один на самоті,
Немов ступив до того Раю,
Немає... Більше й не знайти,
Миліш, здається, вже не буде,
О, як би мить ту вберегти?
Відчувши все, як не забути
Чуттів упізнаних красу?
Чарівність променів між гіллям,
Цей загадковий листя шум,
Неначе шепіт діви ніжний,
Дихання тепле вітерця,
Шовковість трав і запах цвіту,
Такий далекий небокрай,
У позолоті всього світу
Та спокій мій, в тіні дерев,
Що віттям мовби огортають,
Співа, не змовкне соловей,
В цей тихий вечір серед гаю...
