Витікають чорнилом із мене всі сили,
Засихають вони на папері словами.
Секунди і миті усі тут залишили,
Пишуть мене новими своїми рядками.
Кожною буквою тут душу описують,
Не жаліючи правду виносять на люди.
А потім вогнями живими спалахують,
Розлітаються попелом по світу всюди.
І кожен вдихає їх та не підозрює,
Як вбирає частинку мене невідому.
А потім її так повільно відновлює,
І відправляє летіти знову додому.
Щоб із вітром сили мені повернулися,
Душу зміцнили й обернулися музою.
Чорнилом на серці уже огорнулися,
Мої плечі накрили білою блузою.
