1. Я не знаю, що це значить,
Чому я такий сумний?
Давня казка щось тлумачить —
Не лишає спогад мій.
Вітер віє, вечоріє,
Тихо Рейн тече повз нас,
Гір вершина майоріє
В надвечір'ї сонця час.
2. Гарна молода дівчи́на
Сіла на вершині тій,
І блищать, мов скарб безцінний, —
Її коси золоті.
Гребнем з золота ті коси
Все розчісує під спів,
Мелодійним, розголосим,
Кращим з усіх голосів.
3. Човнаря в маленькім човні
Біль жахливий охопив,
Він не бачить рифи чорні,
Погляд вгору він підвів.
Мабуть хвилі проковтнули
Човна того геть з очей —
Їх обох на риф жбурнула
Своїм співом Лорелей.
Оригінал:
1. Ich weiß nicht, was soll es bedeuten,
Daß ich so traurig bin,
Ein Märchen aus uralten Zeiten,
Das kommt mir nicht aus dem Sinn.
Die Luft ist kühl und es dunkelt,
Und ruhig fließt der Rhein;
Der Gipfel des Berges funkelt,
Im Abendsonnenschein.
2. Die schönste Jungfrau sitzet
Dort oben wunderbar,
Ihr gold'nes Geschmeide blitzet,
Sie kämmt ihr goldenes Haar,
Sie kämmt es mit goldenem Kamme,
Und singt ein Lied dabei;
Das hat eine wundersame,
Gewalt'ge Melodei.
3. Den Schiffer im kleinen Schiffe,
Ergreift es mit wildem Weh;
Er schaut nicht die Felsenriffe,
Er schaut nur hinauf in die Höh'.
Ich glaube, die Wellen verschlingen
Am Ende Schiffer und Kahn,
Und das hat mit ihrem Singen,
Die Loreley getan.
ID:
726700
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.04.2017 07:35:40
© дата внесення змiн: 24.10.2025 00:07:45
автор: Oleksandr Poprotskyy
Вкажіть причину вашої скарги
|
