|
Мо’ то я так закінечно песимістичний
Чи бува, що то вони наївні до устячки:
Все! - раз і назавжди, кОханя вірне і вічне.
Еге, поки пердіти при тобі не почне.
Поки ви разом не в години дня і ночі,
І не побачиш, що ще на когось др*чить.
Поки не знаєш всього, що хоче
І чого не хоче, і чим це тобі пророчить.
Чи поки ти не постанеш у повному світлі,
Поки не перестанеш вдавати культуру,
Якої у тобі майже нема. Поки понуро
Не станеш сидіти, не вдаючи, що розквітлі
Ви постійно і радієте разом щомиті.
Але недовго пари, новизною умиті,
Можуть пахнути, ладити, радити,
Не розчаруватись і на ладан не дихати.
Комусь пощастить, не поплутає, не помилиться.
Навіть без довгих роздумів, перевірок та часу.
Відстань не зломить і значне збільшення маси,
Друзями будуть, від партнера не втомляться.
Таке щастя раз на сто, раз через раз у того зі ста,
Проблеми накриють і все нажите, як короста,
Свербить і заважає жити. А хто ж лишитись хоче сам?
Майже кожен бажає ризикнути. Вперед, вдачі Вам.
30.04.-03.05.2015. Бр, 4п.
\PzN/.
ID:
589434
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.06.2015 07:17:38
© дата внесення змiн: 24.06.2015 07:17:38
автор: Dingo Барський
Вкажіть причину вашої скарги
|
