Хоронили Україну
Самотньо янгол сумував…
Та скільки за Батьківщіну,
Люду своїх голів поклав?..
Розтинали кігті люті,
На шмаття нашу Вкраїну…
Люди ланцюгами скуті,
Ішли пішо на чужину…
І брат йшов вбивати брата,
У нашій рідній Вкраїні…
Це колись земля багата –
Тепер міста у руїні…
Буде щастя на Вкраїні
Ми з нею, стерпим все горе…
Її очі все ще сині,
Як річка, як вода, як море…
