У чім секрет моїх перипетій?
На пізній час помножена сонливість.
І на куточках неприступних вій
Ще ранок сповідає свою мислість.
Ще сонне сонце сьорбає росу.
Сміються в піні чорні океани.
Транслює Космос на Землі Красу,
Солоним медом заливає рани.
Тривожні звуки...мантри, молитви...
У твої руки падаю, як злива.
І кожна крапля всотує "Живи!"
І кожна нота грає: "Будь щаслива!"
