Прошу ,пообіцяй мені.
Всією своєю сутністю,
Чарівною незабутністю,
Чи просто гіркою реальністю.
Такою гіркою, що аж муками.
Впивається гарячими ріками.
Ти наче зимою наляканий,
Як тремтячий папір зіжмаканий.
Ну чому ,скажи, небо темними
Розмалює всі сни неписьменними
Своїми мріями такими черствими
Байдужими ,холодними ,але рідними.
Чому місячне світло впивається
До кісток і м'язів вривається?
Під шкіру мою дуже швидко.
Проте ,через це мені гидко...
Прозорі мрії мої ,сподівання.
І твої гарячі бажання.
Накрили мов шовк з головою.
Такого не було зі мною.
І вже не існує тяжіння.
Ніякої тобі гравітації.
Надивилася я сновидіння.
У очах тої справжньої грації.
