|
Народе мій, ти гордий, працьовитий,
Таких не так багато на Землі.
Умієш все: міцне гніздечко звити,
За котре не один синок поліг.
Народе мій, закоханий у волю,
Ти будував надійні їй мости,
Позбутись щоб імперської сваволі,
Та слід той густо мітили хрести.
Народе мій, ти слави й шани гідний,
Стезя твоя – за волю боротьба,
За український рай, святий і рідний,
Де б кожен у собі убив раба.
Народе мій, немає тобі рівних,
Бо ген в тобі проріс від козаків,
Котрі були присязі й друзям вірні.
Не зна планета кращих вояків.
Народе мій, важкі твої дороги,
Та гідно ти долаєш кожну з них.
Отримав не одну теж перемогу,
Незламаним виходив із війни.
Народе мій, преславний, український,
Свою проніс ти славу крізь віки,
Гартуючи, мов крицю, власне військо,
Де поряд і жінки, й чоловіки.
Народе мій, пишаюся тобою,
Бо ти міцний, неначе моноліт,
Вперед ішов, натхненний боротьбою,
Крізь чорний дим розбурханих століть.
Народе мій, в твою я вірю силу,
Бо ж дух твій ще ніхто не підкорив,
Його ніякі сили не скосили –
Такою воля є й була згори.
Народе мій, мій унікальний роде,
Ти свідок і рушій тисячоліть
І маєш особливу ту породу,
Яку не втримає ніяка кліть.
Народе мій, геть змучений, та сильний,
Заповажав тебе весь білий світ
За стійкість і за мудрість твою сиву.
Дай, Боже, аби ти і далі квіт!
1.12.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID:
1048578
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.09.2025 22:15:31
© дата внесення змiн: 28.09.2025 22:15:56
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
