Подивись, яке кругом роздолля,
Лан струмком збігає до ріки.
Я б жила посеред того поля,
Де цвітуть волошки й сокирки.
Аж до неба - сонячно і синьо,
Ще й жаринки маків на межі.
Так буває тільки на Волині,
В спогадах, в піснях і на душі.
... Одізветься пісня журавлина,
І полине туга в небеса.
Мила, найдорожча Україно,
Образ твій у серці не згаса.
Вишиваю квіти і калину,
Рай квітучий тут, на полотні.
Дар безцінний, рідну Батьківщину,
Бог колись подарував мені.
І тепер вона зі мною всюди,
Де коріння, там міцне гілля.
Так було, так є, і завжди буде.
Доки будуть сонце! І земля!
