Біль втрати: ридає мати... Сиве волосся вдову колосить. Надірвані квіти тепер їх діти. І час стоїть: як це терпіти? Минають дні, та йдуть хвилини… Прийшло нещастя в нову родину. Як бути далі?! Як біль стерпіти?! Душа не хоче у світі жити.
ID: 1003913 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 24.01.2024 10:09:54 © дата внесення змiн: 13.02.2024 09:48:37 автор: Лера Во
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie