Щєпкін Сергій: Не може той, хто краде і дурить, вимагати від інших бути чесними. А далі - хто яким вродився. Сумно, все могло бути зовсім інакше. Бо такі ми люди.
Щєпкін Сергій: Сильно!
Як ото: \"Напали на мене втрьох як собаки, ледве відгавкалася!\"))
І ще - там одне слово, здається, випало, при вимірюванні площі поля))
Щєпкін Сергій: Ну звичайно! особливо якщо дивитися, наприклад, у відсотковому еквіваленті - на скільки відсотків ти оцінюєш все те, до чого дотикаєшся? знаю найпростіший рецепт - спробуйте прожити один тиждень, один цілий тиждень, щоб у Вас всередині жодного разу не виникло відчуття (дехто називає це совістю, але будь-яку совість можна підкупити або заточити в темницю, тому мова про саме те відчуття, що вилазить найпершим кожного разу, коли щось наплУжив), щоб жодного разу не виникло відчуття, що ти щось вкрав або комусь збрехав. Якщо Ви живете не так, то проживіть так один тиждень - і Ви зрозумієте дещо таке, від чого ніякий дурень не відмовиться. А якщо Ви вже живете так - то я тільки час займаю)
Дякую!
Щєпкін Сергій: Справа і діло хай будуть обоє, бо справа робиться правою рукою, а діло лівою) А от надоїдливий втрапив туди бо шукалася відповідність до слова "настирливий" але щоб на один склад більше) і Ваш "надокучливий" буде якраз) а "набрид" хай теж залишається, бо там три підряд слова починаються на "на-" а це прикольно))
Дякую)
Щєпкін Сергій: Якщо довго не дають - треба вміти вмовляти)) знаю на власному досвіді) але якщо це не секс - тоді треба більше про своє думати, а не про чуже)
Та Ви знаєте,вчора почитала в ютубі новини...Ніби й ніч спала непогано. А на ранок в голові стиснуло і все слова,як краплини великого дощу,що з сілю на рану. Ото так і вилилося на папері.Дякую за підтримку
Щєпкін Сергій: Спочатку ЛГ швидко йде, потім переходить на біг, потім, на дев'ятому рядку, раптово зупиняється - і от тут я би його зупинив попЕреду, а не посЕред, бо якби було посерЕд, то претензія була б менша)- і далі ЛГ знову швидко йде, озираючись на всі боки, потім знову переходить на біг, але цього разу звідкись взялося багато якихось зустрічних перехожих - перехожі, перехожі перехожі... і вкінці таки приходиться захищатись руками.
Це рецепт кіноролика) найкращого, так би мовити) з яким можна поєднати цей дуже гарний вірш.
Щєпкін Сергій: \"націоналізм\" мені слово зайве, бо я планетарний, а прізвище у мене справжнє козацьке - із \"Щєпкін\" можете пофантазувати в український бік)
Знаєте, як намальованому на папері, скажімо, котику можна стати справжнім? Треба, всього-на-всього, підняти вгору чи хвоста чи голову, хоча б на пів міліметра... і він із двовимірного стане тривимірним, як і ми)
Мені здається, але це не підказка, а скоріше запитання, що поняття "підвіконня" мало спуститися із уявного на папір, щось типу: "Біла орхідея дивиться на сніг з підвіконня: «Де я?... ". І тоді зникає уявність її запитання, адже квіти насправді живі і вони справді дивляться і питають...
Щєпкін Сергій: Скільки це сили потрібно, щоб уявляти все знову і писати таке...
Дуже сумно, що нам випало таке писати і читати про себе.
Ніхто з читачів не запитав, але я так не можу - чому \"поєма\" а не поема? Просто помилка, чи автор щось мав на увазі?
03.12.2023 - 17:41
шановний п Сергію. Це про моїх земляків і родину,які там мешкають в зруйнованих будинках. Та дехто,після звільнення їздить з Харкова,при можливості,полагодити зруйноване житло і уже посадили на зиму часник,посіяли петрушку. В надії навесні повернутися,жити там і надалі. А щодо букви,то випадковість. Навіть не можу зрозуміти чому. У ФБ подала там все нормально. Дуже дякую за підтримку.
Щєпкін Сергій: Це щось неймовірне! непримиренні математики з фізиками сплекалися, хімія з біологією теж, а тут таке! патологоанатомія з поезією! Вітаю, Ви першовідкривач? чи є ще щось подібне?
гіпофіз у передостінні
на подзвін серця ні гу-гу
дарма що присмуток осінній
обрік чуття кудись в югу
це я з точки зору панків, бо в музиці, а отже і в поезії, мені дуже імпонує панк.
п.с. рядок \"Звалюся висріблений зовсім\", завдяки середньому слову, викликає в нейромережах панка такі цікаві асоціації, але вголос про них не буду)
Щєпкін Сергій: Спасибі, але я не відношу когось до чогось, тут би з самим собою розібратися)) А взагалі мені найбільше подобається індивідуальність людини. Не особистість, яку в неї виховало і яку в неї хоче бачити суспільство, і яка насправді є маскою, а саме індивідуальність, та що від природи. І коли людина не соромиться своєї індивідуальності і користається нею з благими намірами - ось це те, що й повинно бути в людях на першому місці.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
