Щєпкін Сергій: Так, це східне - коли не для когось, зовнішнього, а суто для себе, внутрішнього.
Це як бджолярі - один щоб спілкуватися з енергією бджолиної сім\'ї, а інший щоб за мед побільше грошей здобути. Але для дуже багатьох наших людей це неподоланні висоти розуміння)
Щєпкін Сергій: )) Є таке, але рефлекси - це якщо некероване щось, або хоча б напівсвідоме. А якщо свідомо кероване? Спеціально, свідомо? Тоді з\'являється тумблер: клац - вимкнуто, клац - увімкнуто) і тоді без різниці, на чому він стоїть - на рефлексах, чи на почуттях, чи ще на чому: клац-клац)
А я вже давно хочу футболку, щоб спереду було \"Що ви кажете?\", а на спині \"А мені все одно що ви кажете!\", і ще одну, щоб спереду \"Крадеш?\", а на спині \"Не бреши!\"
Щєпкін Сергій: Гарні переживання, гарний вірш.
А картинка, що поряд, знаєте як називається? - \"Права рука знає, що робить ліва\"))
А моя уява, коли читав, малювала зовсім інші картини...
Щєпкін Сергій: Ось тепер все зрозуміло, а то я прочитав Ваші останні опубліковані вірші, які українською, і ніяк не міг чогось такого зрозуміти) А тепер бачу, що все попереднє було російською.
Ну перше - вірш цей надто гарний, це свята правда, але вбивати \"язык\" не треба, бо тоді можна оніміти. І це серйозно - я хоч природно і україномовний, але з півдня, тому знаю це на власній шкірі спини, де крила, буває, ростуть).
Друге - у Вашому цьому випадку правильно не \"русский\", а \"российский\" - відчуваєте різницю? В усіх словниках це абсолютно два різних слова, бо руське - це українське також, але прадавнє і вкрадене, точніше - привласнене, і не язик чи мова, а взагалі все. Бо є Росія, а є Русь - два зовсім різні поняття.
І третє - для подальшого Вашого натхнення - українською мовою, хто б там що не говорив, правильний наголос у слові \"вірші\" - на першому складі - вІрші, вІршам, вІршах. Рекомендую словник Голоскевича онлайн - він найадекватніший і без радянської цензури.
Дуже щемно за Вас, тож українського Вам натхнення!
Щєпкін Сергій: Дякую! Дуже приємно, що за привідкритою кимось завіскою люди не соромляться впізнавати себе) Це шлях до пізнання справжнього щастя, тож щасти Вам!
Щєпкін Сергій: Дякую! А в мене тумблер \"Працюю бо треба\" дає найкращі результати в парі з тумблером \"Та пішли вони всі!\" )) Бо якщо тумблер просто \"Працюю\", без \"бо треба\", то тоді підключається тумблер \"що хочу\", і стає \"Працюю що хочу\", і тоді я або вірші з неба ловлю, або малюю))
Щєпкін Сергій: У рядку \"Розсіє всюди ось зима\" слова \"всюди ось\" я би замінив на будь-яке підходяще одне слово із трьох складів з наголосом бажано на першому, але можна й на третьому. вмикаємо пошук... ядерна... розсіє ядерна зима... підходить?) або якесь інше слово, щоб прибрати оте рятівне \"ось\" і завжди під рукою \"всюди\". це найслабкіше місце в цій доволі непоганій праці.
ну і в рядку \"Кохані гріючи долоні\" чи не варто казати \"Коханій гріючи долоні\", а то дитина може подумати, що то свої долоні кохані. чи то так воно і є?
Щєпкін Сергій: Дякую! Є ще одна можливість - робити кожну справу відразу і на повну, щоб не жалкувати потім в жодному напрямку, і тоді оглядатися назад і не потрібно буде.
Щєпкін Сергій: ))) і Ви думали, що мені на все це буде що відповісти?))
якщо не знати, як це вись бігає від хати до хати (поки набирав оці літери - чотири варіянти в мозку промигнули і за ними ще щось було)), то зрозуміло, що інше теж мигне, як хвостик слона із-за рогу - побачив тільки хвостика, а чи слон то взагалі був?)
і іще, повинен Вам відповідально доповісти, і це, мабуть все від того, що з Вашої ласки поєдналося те, що роблять у лікарнях з тілами вмерлих людей, з тим, що називають поетичністю, і поєдналося воно так, що тепер потрібно оглядатися на всі боки ... коротше кажучи) чи не здавалося Вам, коли Ви вибирали собі ніком \"Прозектор\" - таке доволі рідкісне і хитромудре слово, то чи жодного разу Вам не здалося, що для тих, хто не знає цієї жахливої, з точки зору поезії, професії, то це слово буде звучати, ніби дитина намагається виговорити слово \"прожектор\", але ще не всі звукові швидкості подолала і звук Ж в неї ще не виходить? Пробачте, звичайно, що воно не поезії стосується, але самі розумієте - якщо хтось таке вибирає, то він же чогось хоче і чогось остерігається?
Дякую за розбір, дуже приємно! чесно) саме найголовніше, що повинна робити поезія - розбуджувати!
Щєпкін Сергій: а я знаю одну планету, де те, що ми називаємо сексом, у них там називається тим самим словом, що їжа, і відносяться вони там до нього точно як до їжі - по-перше вони там сильно проти голодомору, а по-друге ти можеш їсти або тільки домашнє, або можеш зайти в кафешку яку, або навіть до ресторану і вибрати що тобі до смаку. А от забігайлівки, як не дивно, і там радять обходити), або вже руки антисептиком мити ну і таке подібне)
У фізіологічній природі людини найперше дихати, бо інакше помреш, потім їсти і пити, бо теж, потім сходити до туалету, а потім? ))
Щєпкін Сергій: Без ком і двокрапок у віршах мені так ... як із жабрами під водою)), а про справу двох дозвольте зауважити - мені здається, що у визначенні поняття "поезія" не повинно бути поняття "читач". Якщо воно є - я проти такої поезії) Це як автомобіль - поняття "водій" не входить у його визначення, хоча звичайно припущення про існування водія має повне право, бо для чого ж тоді власне автомобіль.
Хоча ні, це порівняння не дуже, бо поезія - це як прекрасний схід Сонця: якщо ніхто не буде його спостерігати, то це не означатиме, що його немає.
Так що виходить, що поезія це справа двох - спостерігача (автора) і сходу Сонця), а читачі вже самі як захочуть то знайдуться, а ні - то їх заставлять любити якогось поета) бо можна ж тихенько їздити на новому "Мерседесі", а можна і на стародавній "копіїчкі" забіги вигравати)) все залежить від водія)
Щєпкін Сергій: Ну якщо \"пару біт\" всього то може не так і страшно?)
Оце зовсім недавно трапився фільм \"Три тисячі років бажань\" 2022 року, - так там точно той самий настрій. Ваш ЛГ не дивився?)
Щєпкін Сергій: Супер! форма настільки зрозуміла і природня, що не викликає жодних запитань і тому читається дуже легко і заколисуюче. от тільки в самому кінці, на мій колись пошкоджений ковідом смак) варто було би класним римованим чотиривіршем крапку поставити!
Цікаво - а якщо стовпчиками - вигядає не так цікаво?
Дуже класно!
22.11.2023 - 16:57
Щиро Вам вдячна за підтримку. Знаєте,я пишу так,як приходить.На мій погляд спромоглася передати.Рядками навть і не пробувала. Коли приходить так,то чому й не писати?Це ж все таки звідкись воно до мене приходить чи хтось передає мені внформацію про що і що писати. дякую Всевишньому,це ж тільки з його допомогою пишу. А вже .як то хай вирішують друзі й читачі. Удачі Вам!
Щєпкін Сергій: Та це панк, дякую! це просто для можливого знайомства з творчістю людини, яка знайшла спосіб показувати свої внутрішні почуття, що відповідають темному боку існування, і те місце в своїй середині, з якого починається зло в один бік, а добро в інший.
Спасибі)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
