Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру




Загул Дмитро

Прочитаний : 386


Творчість | Біографія | Критика

ДІВОЧА ТУГА

Голосом  горлиці
серце  туркоче  -
тремтить,  як  оголена
гілка  в  гаю...
О  моє  бідне,
стурбоване  серце,
як  зустрічаєш  ти
весну  свою?

Біле,  пругке
моє  тіло  дівоче  -
блискуче,  мов  перший  сніг,
зворухнулося,
затріпотіло,
як  перший  листок  молодий...
Затремтіли  тонкі  волоконця
щонайтонших  нервів  моїх.

Од  променів  сонця
розтанув  мій  сніг,
і  тоскно,  і  млосно,
і  тужно  мені...
Скажи  ж  мені,  весно,
чим  напоїла  ти,
чим  отруїла  ти
нерви  мої?

Весно!  Ти  -  жінка  -
хитра,  як  ми.
Ти  чарівниця  землі.
Ти  знаєш-розгадуєш
мрії  дівочі,
ти  одкриваєш
серця  молоді...
Зраджуєш  всі  таємниці  мої.

Ми  чуємо,  знаємо
владу  твою.
Весело  грають  потоки,
стелиться  ряст  у  гаю,
уверх  підіймаються  соки  -
і  всі  ми  спросоння,
мов  п'яні,  блукаємо  -
і  я  не  твереза
з  постелі  встаю...

Горять  мої  щоки,
хвилюється  грудь...
До  кого  зітхають,
кого  вони  ждуть?
Непевна  ти,  весно,
заплутана,  весно,  -
темна-таємна
твоя  каламуть!

Сполохано  слухаю  я,
підвівши  здивовані  очі,
як  б'ється  півсонна  земля
в  обіймах  гарячої  ночі.

І  всі  ми  дівчата  в  цей  час
неспокій  тамуємо  в  грудях...
О  весно!  Це  ти  серед  нас
шумиш  і  в  деревах,  і  в  людях.

Я  змучена,  стомлена  -
ночі  не  сплю,
мов  непритомна,
з  постелі  встаю  -
чогось  моя  воля  надломлена.
Я  не  встою...  я  не  встою...
Прийде  буряний  вихор,
закрутить  душу  мою.

Туга  наповнила
трави  та  квіти,
соком  червоним
забарвила  кров,  -
а  все,  що  прекрасне,
що  любе  на  світі,  -
то  все  через  тугу,
весну  і  любов.

Як  радісно  в  серці
відчути  весну,
почути  замріяний  голос,
що  кличе  кудись!
Кохати,  зітхати  до  когось
і  вабити  в  маревах  сну
злеліяний  образ,
що  мусить  явитись  колись.
Приходь!
Для  тебе  розвилась
дівоча  краса!
Приходь!
Прозплелася  пахуча  коса.
Приходь!
До  грудей  прихились  головою!
Я  тужу  за  тобою...
Приходь!

Щодня  -  все  ближче  старість,
Щодня  -  все  ближче  осінь...
Приходь!  Я  довго  жду.
Доки  журчать  потоки,
доки  палають  щоки,  -
приходь!  Я  жду,  я  жду!
Щодня  ми  старієм  і  в'янем  -
приходь,  доки  серце  в  цвіту!

Голосом  горлиці
серце  туркоче,
тремчу,  як  оголена
гілка  в  гаю...
О  розхвильоване
серце  дівоче!
Хто  заколише
тугу  твою?

Нові твори