У ліжку білому страшний протуберанс
І на багато миль як вибухне він кине
Палких скалок що душу зранять
І в тілі щось палке палке поплине
Пекуче й ніжне ніби станс
Порт'єра вправлена почнемо наш сеанс
І моралісти нас напевне не похвалять
У плинах пристрасті на поверхонь лютість рине
і п'яні вистогни в огнях ніхто не спине
І хутко вибухне страшний протуберанс
І ніжний ніжний виллється каданс
В ажурних мережках затріпотить застигне
Останні виблиски півтіні лиш зоставлять
І в тихих загравах ручай життя поплине
Останні плюски угаваючися кине
Погасливий враз протуберанс.
539
