V
В безмежжі порожнечі і пустелі
Трава росла
Не стоптана ніким.
Вітра танцюють,
І лепече листя
Загнане дивом –
Злива здичавіла
Тремтить останнью краплиною
Дощу…
Дрімає знову Південь
Меркне Захід
Печальна цитадель…
І зорі сходять знов і знов
Оточують тебе
Кільцем ворожим
І нехай пахтять
Всі квіти
Знов тобі.
