Кощей над златом чахне:
Ще тут, ще там і там...
Любов'ю і не пахне
Бо молиться не тим, Богам.
Кощей створив причину
І "жити" научився.
Не признає провину
І те, що помилився...
Любов живе окремо
Далеко є. Десь там...
Вона ж бо не підходить
Із златом, сундукам.
Пройде чимало років
Й прозріють Кощеї:
Любов куплена за злато,
Не зробить серце крилатим..
