Сьогодні – день щастя, а Щастя лежить у руїнах.
Воно від нещастя і досі ковтає сльозу.
Де біля розбитого дому ридає дитина…
А «гради» і танки з росії повзуть і повзуть.
Чи можеш, мій брате, сказати, що ми нещасливі?
Що небо не прийме за подвиги ратні бійців?
Дивися, у тверді* летять табуни білогриві…
Та поруч загиблих печаті небесних женців.
Ще прийде і наш час. Та спершу хай ворог остигне.
Воскресне і Щастя, і щастя між люди іде…
І хай дочекається мати єдиного сина.
Та щастя без миру не буде в країні ніде́.
21.03.21р.
*Твердь – небо.
