Два одиноких серця в світі цім,
Блукали скрізь шукаючи дорогу,
Цвіли сади, гримів у небі грім,
І співом солов"ї молились Богу.
А зорі падали в те марево садів,
Їх кожен, хто закоханий - знаходив.
Сидів Амур і стріли все точив,
Та милувався на дівочу вроду.
Влучив Амур і спалахнули вмить,
Два серця - це кохання так єднає,
Та все життя судилось тим горіть,
Хто вірністю любов оберігає.
Галина Грицина.
