Ну що ж я - не така як всі...
Ні тілом, серцем, ні душею,
Тримаю душу в кулаці,
Щоб не питали: "Що там з нею...?"
На світ по своєму дивлюсь,
Під вигідних - не прогинаюсь,
Як вмію Богові молюсь,
Що далі буде - не питаю.
Я знаю, я - така одна,
Як би життя мене не било:
П"яніла в щасті без вина,
Без фальші вірила й любила.
Хто зрадив - відпускала вмить.
(признаюся - душа боліла...),
Це досвід - вміти відпустить,
Я навіть помсти не хотіла.
На зустріч не зроблю їм крок,
Хто зрадив раз - це не минає,
Такий життя дає урок
Та знаєте - допомагає.
Не хочу бути як усі...
Хай навіть я в житті не криця,
Не зраджую своїй меті
Не поміняюсь і в дрібницях.
А мою душу бачить Бог
Живу, чи ні, так як годиться,
Я не збирач чужих думок,
Та перше ніж зробити крок,
Запам"ятала "на зубок",
Що хтось сказав:"Не плюй в криницю".
Галина Грицина.
