Лечу у мріях наче птах:
З весни у осінь кличе небо,
Тримають крила на вітрах
Бо я лечу завжди до тебе.
Роки туманом сивим вдаль,
Пливуть над грішною землею,
Та огортає все ж печаль:
Не набулась я ще твоєю.
І не наслухалась зізнань
Про те, як ти мене кохаєш,
В душі не маю я вагань
Зустрінемось - я добре знаю.
Ти про одне лиш не забудь,
Розлука нам ламає крила,
Коханням міг би ти мабуть
Підтримати, щоб долетіла.
Галина Грицина.
