Ах, ці благодатні миті,
В любові прожиті,
Підживлюють душу
І зміцнюють дух.
Ось і дощ уже ущух
І темні хмари розійшлися,
Неначе люди розбрелися
По цілому світу
В пошуках щастя
І кращої долі.
Та де знайти вихід
З неволі?
Полонила і мене
Твоя любов,
І ти уже її в"язень.
І ніч, і день...
Дзень, дзень!
Дзвучить у серденьку любов,
Немов той дзвін,
Що закликає в храм,
Храм душі.
В любові Божій хто живе,
У храм душі той увійде.
І " Слава Богу" заспіваймо,
В святій любові пробуваймо.