Клен вмивається, вже тумани
З неба краплями на гілки.
Стовбур ніби обличчя у мами
Від життя, колисанок, ..Листки ..
Недописані, позривались, вітер в озері зелень змив
Тих ночей з очей недоспаних
Дощ з підніжжя в обніжок злив
День вчорашній, вчорашня втома..
Та, сьогодні,.. настане час
Ми поставимо ще одну кому, чи тире
І напишем про нас..
Повість першу,- усім відому ..
Про любов! Силу рук і гасл ..
Клен вмивається.. На світанку
Мій коханий так хоче ласк..
