наше громадянство є на небесах
– так, та то вже не те громадянство,
що тут на землі.
коли батьки встановили місце для бога
і повсадовлювали всіх невгамовних святих,
апостолів та мучеників –
всіх у одному Whipsnade,
їм легше стало імперіялізм
з індустріяльним розвитком плекати.
торгівля вугіллям, залізом, галантереєю
і всяким капіталом, і просвітою в світі,
включаючи декілька версій слова божого,
дозволила народові британії
виконувати своє призначення успішно.
та вдома тим часом все впало в занепад;
той овоч, що ви споживаєте, вже перестиглий, гнилий.
церква назавжди будується –
так, та зате й потребує постійного
оновлення та піклування.
всяка ваша недуга – навіть подолана – залишає свої сліди,
завдає вам всіляких клопотів та негараздів.
ці недуги: нікчемство, нечемність, жалюгідство, пиха,
захланність, марнотність, нехтування словом божим.
та все, що минуло – освячено. то ваша спадщина й досвід.
бо лиш людині належить і все її зло, й все добро,
коли вона сама стоїть по той бік смерти.
та вже й тут, на землі, кожен має винагороду
за все добре й недобре, що робилося, – що чинили ті,
що перед вами йшли; все лихе та погане
легко вам буде поправити в смиренності та покаянні,
гріхи батьків, як власні, визнавши.
боріться за добро, й за все, що було доброго,
з відданим серцем, горливо – боріться, як ті,
що його здобули в боях, як боролися ваші батьки.
церква навіки будується, – церква будується вічно;
вічно її і зсередини, й ззовні, і з-під землі підгризає
сила ворожа, бо так споконвіку у світі ведеться:
навіть в часи добробуту люди занедбують храм,
а в годину лиху – ненавидять і проклинають.
яке ще життя є, як не життя в громаді?
немає життя не в громаді, й не було ще такої громади,
що жила б у хвалі господній – уважайте на це.
навіть відлюдник, що молиться в пустелі на самоті –
молиться він за церкву, за дім і за тіло господнє.
а тепер, коли ви розпорошені, ви наче порох шляхів.
ніхто не хоче знатися й миритися з сусідом,
якщо лиш той сусід його не підриває.
ні, всі десь ганяють машинами так, ніби вони шукають
місця, де їм оселитися; рідко побачиш родину,
що подорожує разом:
кожен з синів має власного мотоцикла собі на втіху,
кожна дочка обирає, хто підбере її там на дорозі.
маєте, маєте. багато чого маєте відкинути,
багато чого позбирати, багато чого збудувати
чи відновити. робота повинна робитися,
руки – не лінуватися. люди, копайте глину,
тешіть каміння; і в ковалів у горнах
вогонь хай горить, не згасає
ID:
752833
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 29.09.2017 11:58:50
© дата внесення змiн: 29.09.2017 17:25:41
автор: Crystal view
Вкажіть причину вашої скарги
|
