| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Осінь волочила свої коси ©
Осінь волочила свої коси
По землі, жовтенькими листками.
Щось мале, обшарпане і босе
Стало у стосунках поміж нами.
Щось Оте, з очами як у неба,
Тихо з сумом пісеньку співало.
Наче саме в тому є потреба,
Наче саме те не вистачало.
Говорив ти про якісь дрібниці,
Що важливі у житті твоєму.
Що я часто говорю дурниці
І роблю все завжди по своєму.
Я ж дивилась на Оте маленьке,
Що стояло на життя дорозі.
Те, що сльози сіяло дрібненькі
І чекало щастя на морозі.
Осінь волочила свої коси
По землі, жовтенькими листками.
Щось мале, обшарпане і босе
Стало у стосунках поміж нами.
©
ID:
752158
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.09.2017 12:48:59
© дата внесення змiн: 25.09.2017 17:48:34
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
