Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: СОЛОМ"ЯНИЙ БИЧОК (українська народна казка в поетичній інтерпретації) - ВІРШ
logo
геометрія: СОЛОМ"ЯНИЙ БИЧОК (українська народна казка в поетичній інтерпретації) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

СОЛОМ"ЯНИЙ БИЧОК (українська народна казка в поетичній інтерпретації)

                     Давним - давно в селі одному,
                     а може в хуторі малому,
                     там дід із бабою жили
                     і дуже бідними були.
                     Дід служив десь на майдані,
                     баба дома хоч була,
                     та без діла не сиділа,
                     мички пряла, щось пекла.
                     Працювали, як уміли,
                     (знають люди із села),
                     на харчі лиш заробляли,
                     а з"їдали й знов нема.
                     Якось дід після роботи
                     сів на призьбі й задрімав,
                     баба його розбудила,
                     щоб бичка їй змайстрював.
                   - Із соломи зроби, діду,
                     а смолою осмоли.
                   - Що ти, бабо,геть здуріла?
                     Й відпочити не даси.
                     Нащо їй бичок той здався,
                     говори, не говори.
                     А вона пристала знову:
                    - Ну зроби, прошу, зроби!
                     Що робить? Дід взяв соломи
                     і бичка їй змайстрував, 
                     осмолив його смолою,
                     і сердитий їй віддав...
                     Переспали, а на ранок
                     узяла баба мичок,
                     пішла прясти у садочок,
                     а за нею йшов бичок.
                     Сіла баба на могильці,
                     пряде кужіль і співа:
                   - Пасись, бичку, на травичці,
                     попряду мички сама.
                     Так бабуся пряла, пряла,
                     недопряла, задрімала...
                     А тим часом із ліска
                     ведмідь прийшов до бичка.
                   - Хто такий? _ бичка питає.
                   - Третячок, - відповідає.
                   - Третячок та ще й з соломи,
                     а у мене бік геть голий,
                     і смола на ньому є,
                     от везе мені, везе!
                   - Дай мені  трохи смоли,
                     не пускай лише сльози!..
                     Баба тихо собі спить,
                     а бичок стоїть мовчить.
                     А ведмідь часу не гає
                     і за бік бичка хапає.
                     У смолі зав"яз зубами,
                     відірватися не зміг.
                     Потягнув бичка кущами
                     волохатий той ведмідь.
                     Тягне він його до лісу,
                     сердиться, ричить...
                     А в цей час проснулась баба,
                     схопилась, кричить:
                   "Іди, діду, подивися,
                     бичок добрий мій,
                     у садочок біля хати
                     ведмедя привів!
                    Де ж ти, діду, забарився?
                     Поспішай мерщій,
                     забери ведмедя швидше,
                     забери і вбий!.."
                     Вийшов дід нарешті з хати,
                     ведмедя забрав,
                     й щось бурмочучи під вуса, 
                     вкинув у підвал.
                     А на другий день раненько-
                     ні світ, ні зоря,
                     баба кужелю набрала-
                     знов в садок пішла.
                     Повторилось усе, як учора,
                     хоч старалася стара,
                     коли кужіль вона пряла,
                     не заснути, не змогла.
                     Баба спала у садочку,
                     їв травичку третячок.
                     У садочок із лісочка
                     поспішав сірий вовчок.
                     Він бичка того оглянув,
                     хто такий він не питав,
                     догадався сірячок,
                     що з соломи той бичок.
                     Ну солома, як солома,
                    (баба спить, а дід десь дома),
                     зацікавила вовчка
                     не солома, а смола.
                     На вівчарні був вовчок
                     і обдер там свій бочок.
                     І зрадів тепер вовчок,
                     що осмолений бичок.
                     Він бичка за бік вхопив, 
                     бо ж смолу здерти хотів,
                     рвав зубами і зав"яз,
                     не віддертися ніяк.
                     Тягне він бичка до лісу,
                     тягне, скавучить.
                     Та не чує цього баба
                     стомилася, спить...
                     Як проснулася стара,
                     а бичка її нема,
                     роздивилася навколо,
                     і сумна пішла додому.
                     Як прийшла вона до тями,
                     вовк з бичком був біля ями.
                     Погукала діда знову
                     забирати здобич нову.
                     Дід лиш вуса підкрутив,
                     та ще й бабу похвалив
                     і погладив він бичка,
                     у підвал загнав вовчка.
                     Доки з вами тут читали,
                     там лисицю упіймали,
                     за лисицею в обід
                     зайчик у садок прибіг.
                     Посадив усіх їх дід
                     у підвал і спати ліг.
                     Рада баба, радий дід-
                     буде шапка, буде хліб,
                     за лисички комірця
                     і ковбаски два кільця...
                     А на ранок світлий новий-
                     дід взяв ніж і вже готовий
                    із ведмедя зняти шкіру,-
                    ось таке у нього діло.
                    А ведмідь це як почув,
                    зажурився і загув:
                   "Ти не ріж мене, дідусю,    
                     я тобі ще знадоблюся,
                    краще б відпустив мене ти в ліс,
                    я б медку тобі приніс...
                    Ти повір мені на слово,
                    відпусти , прошу на волю."
                    Каже дід тоді: "Гаразд!
                    Не збреши, вернись назад!"
                    І ведмедя відпустив,
                    а ножа все ж нагострив.
                    Вовчик звісно здогадався,
                    просив діда, не вагався,
                    Казав діду: "Не спіши,
                    і мене в ліс відпусти.
                    Я за це тобі і бабі
                    прижену овець отару,
                    легше жить тоді вам буде,
                    поважатимуть вас люди!"
                    Відпросилася й лисиця,
                    говорила для годиться:
                   "За послугу отаку
                    гусей й курей принесу!"
                    Потім й зайчика у ліс
                    відпустив звичайно дід,
                    обіцяв той не баритись
                    і з намистом появитись...
                    Ледь зажервівся світанок
                    ставив мед ведмідь на ганок,
                    вовк для діда і для баби
                    вже овечок гнав отару.
                    Не забарилася й лисиця-
                    є тепер усяка птиця
                    в баби й діда у сараї...
                    Ви спитаєте, що далі?
                    Далі... зайчик появився,
                    приніс буси і намисто.
                    Ну, а баба, аж сія,
                    та дарунки приміря...
                    Лиш овечок дід продав
                    і за них воли придбав,
                    а ще воза і мішки-
                    й вони добре зажили.
                    Дід тепер чумакував
                    не потрібний бичок став,
                    проти сонечка стояв,
                    доки зовсім не розтав.
                    Зрозуміли, любі друзі,
                    це вже казочці кінець,
                    а хто добре мене слухав,
                    той звичайно молодець!!!

ID:  743716
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 27.07.2017 18:55:27
© дата внесення змiн: 05.08.2017 21:57:12
автор: геометрія

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Серафима Пант
Прочитаний усіма відвідувачами (1814)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 05.08.2017 - 19:34
12 12 12 flo19
 
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 05.08.2017 - 22:06
Дякую, Олю! Напишу ще... 16 tender smile a12 give_rose
 
Дмитро Кiбич, 28.07.2017 - 18:08
Дуже вдала у вас вийшла вiршована обробка цiеi казки. 12 22 Досить яскраво, гарно звучить.
Тiльки от у вас у 5 рядку слово "десь" - якось його вживають, коли толком чогось не знають, а знають лише приблизно. А у казцi ж добре вiдомо, що дiд служив на майданi майданником - це так по-iншому називали смоляра. Тобто на смолярному пiдприемствi вiн служив. Може вам у цьому рядку слово "десь" замiнити на "то" i тодi поставити його зi словом "служив" через дефiс - "Дiд служив-то на майданi". А також у 16 рядку ви, мабуть, хотiли написати "змайстрував", а не "змайстював".
 
геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 05.08.2017 - 22:05
Дякую, Дмитре! Описку виправила, а от слово "десь" залишила, бо не раз чула від людей його вживання і тоді, коли знали де перебував той, чи інший персонаж. 16 smile girl_sigh a12 a12 flo08
 
Серафима Пант, 28.07.2017 - 07:57
Буду дітям читати! Дякую!!!
 
геометрія відповів на коментар Серафима Пант, 05.08.2017 - 22:01
Дякую, Іринко! Моїм внукам такі переробки дуже подобалися... 16 43 42 girl_sigh flo36 flo11
 
ТАИСИЯ, 28.07.2017 - 07:42
Всем по нраву эта сказка!
Умный Дед и добра Бабка! 12 flo36 flo32 19 flo32 love03 give_rose
 
геометрія відповів на коментар ТАИСИЯ, 28.07.2017 - 16:26
Дякую, Таїсо! І солом"яний бичок, і його диво-бочок... 16 a4 flo36 flo06
 
Чайківчанка, 28.07.2017 - 02:25
give_rose 12В ШКОЛІ ДІТЯМ ЧИТАТИ
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 28.07.2017 - 16:23
Дякую, Чайківчаночко! Я цю казку і ще деякі знаю напам"ять, бо ж часто доводилось внукам читать, то учням я вже їх не читала, а декламувала, якщо можна так сказать... 16 girl_sigh 43 42 flo36 give_rose
 
Ніна Незламна, 27.07.2017 - 22:12
12 16 Дуже гарно написали! Гадаю діткам сподобається.
Успіхів Вам!!! 19 22 22 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 27.07.2017 - 22:57
Дякую, Ніно! Таких казок у мене є вже багато,є переробки, а є й мої: на жаль внуки вже дорослі і тепер уже не просять мене написать, чи переробить якусь казочку,а прануків ще не має, тепер молодь не спішить з поповненням сім"Ї... 16 a12 43 42 girl_sigh flo36 flo06
 
Ніна Незламна відповів на коментар геометрія, 28.07.2017 - 08:34
То нічого дочекаєтеся правнуків,Бог дасть все буде добре!
В мене правнучку буде восени вже 5,але живе далеко,тож дуже рідко бачу.Всього найкращого Вам!!! flo12
 
Сіроманка, 27.07.2017 - 22:02
31 16 ...це була одна з моїх улюблених казок дитинства - чудово улюстрована книжка 42 16 43 Читала - і усміхалася flo31
 
геометрія відповів на коментар Сіроманка, 27.07.2017 - 22:53
Дякую, Іринко! Це ще коли були мої внуки маленькі і знали що я пишу вірші, от вони мені й запропонували перевести якусь казку у віршовану форму, першою була казка "Колобок", а потім і пішло, поїхало, іноді доводилось писать на їх замовлення, а то ще й перероблять так, щоб внук,( він найменший) став учасником якоїсь казки. Тепер їх умене не менше 20, багато з них я вже виклала у КП... 16 a3 43 42 girl_sigh flo11
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Бутылка
Svitlana_Belyakova: - пляшка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - дотлумачити
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - ляскати язиком
Синонім до слова:  Оповзень
Мирослав Хорват: - за́рва (для зсуву глини), шка́рпа (зсув з верхнім шаром грунту і дерев з кущами), бе́рдо (скеля з регулярними обвалами каміння)
Синонім до слова:  Відчуження
Маргіз: - Відчуження - самоізоляція, віддалення, дереалізація, знеособлення, відсторонення, інтравертність. Відчуження - зміна власника або ж володільця, перевласнення, "віджимання" без бажання (тобто без згоди власника чи володільця).
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie