|
Знову ти,Моршине,мені чомусь снився,
Усі твої сквери,які я любив.
По них я сьогодні всю ніч находився,
Щасливий під ручку дівчину водив..
А сонце світило,весна ж бо надворі,
І вітру не чути,пташок лунав спів.
Як гарно,любимий,на твоїм просторі,
Ще й зараз побути я там захотів.
Пройтися по парку,згадать юні роки,
Напитись водиці з твого джерела,
Бо ти в моїм серці будеш певно поки,
Налита любов"ю є моя душа.
Ох,Моршине мій,народна перлино!
Ти годість Вкраїни,ти слава її!
В курортнім звені стоїш не єдина,
Бо є ще красунь не одних на землі.
Така наша рідна,квітуча держава,
Багата на гарні куточки свої.
Візьміть ви озера Полісся-то слава,
Або осягніте Карпати усі.
Не можу забути й сусідів найближчих-
Ясне Закарпаття,Яремче і наш Трускавець.
Вони заслужили теж балів найвижчих,
Перелік курортів на тім не кінець.
Та мушу,шановні,й таке нагадати,
Що в кожній окрузі є славні місця,
Де мож відпочити і сили набратись,
І то не за євро,але без гроша.
Така Україна на нашій планеті-
Квітуча,родюча,красуня Землі.
Вона уже вільна й в щасливому злеті,
Тому бережім і шануймо її.
ID:
728144
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 10.04.2017 10:29:59
© дата внесення змiн: 10.04.2017 10:30:20
автор: Дашавський поет
Вкажіть причину вашої скарги
|
