Злісно осінь сичить -
Холодами заціпила міцно
І дощем моросить,
І туманом у сквері лягла,
Краще б золотом в парках
Почала навмання порошити
Та багрянцем строкатим
По вулицях тихо пройшла
Та не чує вона, не спішить
Місто сяйвом зігріти,
З літом бабиним війни
Володарка розпочала,
А нічний морозець
Змусить листя зелене злетіти,
Вкриє землю від смутку
Й першим снігом озветься зима