Зжовтіли важницькі колись, майбуттям списані папери -
Біля камінів, у шухлядах, на поличках в павутинні.
...Болить – побачити, почути: негоднить все, що у консерви -
Комусь заховане й ... забуте, що, з часом: молоді – корзини...
...Колись прохалися одні: «Хоча б у вас - одну кімнатку,
Де я і вам задопоможу, і чоловік мій - ма’ посто́ї.»
Я ж, то ...в дружини не спитав, то відволікся на хита́тки,
Так, низка років і минули. Кімната ж – сто́яла пустою.
Згадав, знайшов їх. В гості.. Та ...вони живуть в Палаці майже,
Забудували, кажуть – сво́є. Мене – признали, поздоровкались...
...Я повернувсь до комірчини, яку просили люди справжні,
Де пожовтіли фотокартки: єдині у кімнаті - тро́нниці,
Юрмили настрої минулі.
Тоді, не зараз, сутні й кульні.
P.S.
Дружина ж мо́я л,є: «То добре. ще невідомо, що б то вийшло -
Вселись вони під бо́ки наші - рішучі, голі, ...хоч на тиждень...»
16.09.16р. ( «Просилися орендарі...» )
Досить цiкавий, гарний сюжет.
