Вже липень й теж поспіхом
І також на осліп
Піщинки часу в день та в ночі
Проникли у душі і очі
Подій нещодавніх це попіл
Карбує у серці посохом
Швидко так лиш озиратись
У стежках життя блукати
Ні на крок не зупинятись
Істин праведних шукати
Аби потім на схил часу
У останні ті хвилини
Там у грудях не щеміло
Коли дух втрачаєш й сили
Щоб життя перегорнувши
Лиш усмішка була
І у інший світ відбувши
Залишити світ добра
